Головна » 2014»Грудень»10 » Процедуора звернення до Європейського суду з прав людини
17:05
Процедуора звернення до Європейського суду з прав людини
1[size=16][size=14]. Коли можна звернутися до Європейського суду з прав людини? Конституція України гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ч. 4 ст. 55). Однією з найефективніших міжнародних судових установ, до яких мають право звертатися громадяни України, є Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого визнана нашою державою. Мабуть, багато хто знає про цю установу, але коли і як можна звернутися до Європейського суду з прав людини, – відомо далеко не всім. Недостатність інформації часто приводить до того, що ми переоцінюємо можливості цього суду, помилково вважаючи, що подати скаргу до нього можна у будь-якому випадку, коли ми вважаємо, що наші права порушено. Звернутися до Європейського суду з прав людини (далі – Суд) можна лише за таких умов: 1. Ви маєте намір оскаржити поведінку держави (в особі її органів), яка порушила Ваше право чи свободу або не забезпечила їх захисту; 2. йдеться про порушення права чи свободи, що гарантується Європейською конвенцією з прав людини; 3. Ви вичерпали усі доступні Вам ефективні національні засоби юридичного захисту, 4. Ви не пропустили строку звернення до Суду; 5. Ваша справа ще не розглядалася Судом (крім випадків, якщо з’явилися нові факти у справі), а також не була подана на розгляд іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, ж з’явилисянові факти у справі. При зверненні до Суду важливо враховувати умови прийнятності, адже як свідчить практика понад 90% звернень, які надходять до суду відхиляються з підстав неприйнятності через недотримання умов звернення. 2. Що саме може бути оскаржено до Суду? У Європейському суді з прав людини (далі – Суд) можна оскаржити лише поведінку (рішення, дії, бездіяльність) держави в особі її органів, установ, організацій, посадових осіб чи інших владних суб’єктів. Європейський суд з прав людини до поведінки держави прирівнює і діяльність органів місцевого самоврядування. Ви можете оскаржити рішення, дії або бездіяльність держави в особі як одного, так і кількох вказаних суб’єктів (наприклад, Ви одночасно можете подати скаргу і на дії органу виконавчої влади щодо порушення Ваших прав, і на діяльність суду, в результаті якої Ви не одержали належного захисту). Зверніть увагу: Європейський суд з прав людини розглядає заяви щодо порушень лише тих прав та свобод, що гарантовані Європейською конвенцією про захист прав людини. Відповідачем у Суді завжди є уряд держави, проти якої подається заява. Україну як відповідача у Європейському суді з прав людини представляє Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини. Слід мати на увазі, що розгляд скарг на дії приватних осіб або держав, які не є учасницями Європейської конвенції про захист прав людини, не належить до компетенції Суду. Наприклад, якщо Ваш спір виник щодо невиплати заробітної плати на приватному підприємстві, з приводу меж земельної ділянки з Вашим сусідом, або щодо розподілу спадщини, – до Європейського суду з прав людини звертатися немає сенсу. Лише, якщо при розгляді цих чи інших питань національні (тобто українські) органи, зокрема суди, порушили Ваше право на справедливий судовий розгляд або інше право, що гарантоване Європейською конвенцією про захист прав людини, тоді Ви маєте можливість звернутися до Суду. При цьому порушенням може бути визнано також незабезпечення державою ефективного захисту Ваших прав, що гарантуються зазначеною Конвенцією. 3.Який строк звернення до Суду? За загальним правилом звернутися до Європейського суду з прав людини можна протягом шести місяців з дня ухвалення остаточного рішення національного суду, яке не підлягає оскарженню. Тобто, зазвичай перебіг строку розпочинається з наступного дня після ухвалення рішення відповідним вищим спеціалізованим судом за наслідками касаційного перегляду Вашої справи. А якщо рішення у Вашій справі не може бути оскаржене у касаційному порядку, – з дня ухвалення рішення судом останньої інстанції. Якщо Ви не були присутні під час проголошення остаточного судового рішення чи не знали про його ухвалення, або не мали можливості з ним ознайомитися одразу після його проголошення, то перебіг шестимісячного строку починається з моменту, коли Вам або Вашому представнику фактично стало відомо про це рішення або Ви чи Ваш представник отримали можливість ознайомитись з ним. Наприклад, якщо суд через складність справи відклав складання рішення у повному обсязі на певний строк, то рішення стає остаточним з дня, коли у Вас з‘явилася реальна можливість ознайомитися з ним у повному обсязі. Зверніть увагу, що якщо Ваші права порушуються тривалим невиконанням судового рішення, або порушено розумні строки розгляду Вашої справи, Ви можете звернутися до Європейського суду з прав людини у будь-який час до вирішення Вашого питання або протягом шести місяців після цього.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, у разі відсутності національних засобів юридичного захисту шестимісячний строк починається з дати події, яка є предметом оскарження. Проте у справах, в яких особа спочатку використала національний засіб юридичного захисту і лише пізніше дізналася або мала би дізнатись про обставини, за яких цей засіб був неефективним, шестимісячний строк може обчислюватись з часу, коли особа дізналася або мала би дізнатися про такі обставини. 7. Як працює Суд? Організаційна структура та порядок роботи Європейського суду з прав людини регулюються положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з урахуванням змін, внесених протоколами) і Регламентом Суду. Зокрема, склад Суду становлять судді, які обираються Парламентською асамблеєю Ради Європи від кожної держави-учасниці (по одному судді). При цьому, незалежно від того, громадянином якої держави є суддя, він засідає у Суді не як представник власної держави, а як безсторонній та неупереджений член міжнародної судової установи. У випадках відсутності національного судді для слухання конкретної справи держава-учасниця Конвенції призначає іншу особу, яка засідає як суддя (суддя ad hoc). У складі Європейського суду з прав людини є Секретаріат – апарат висококваліфікованих службовців, який допомагає в роботі суддям, комітетам та палатам. Саме Секретаріат попередньо опрацьовує кореспонденцію, що надходить до Суду. Провадження у справах зазвичай відбувається у письмовій формі, публічні слухання є винятком, тому їхати до Страсбурга найчастіше не виникає потреби. 4. Хто може звернутися до Суду? До Європейського суду з прав людини може звернутися кожен, хто вважає, що державою було порушено його права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та/або протоколами до неї. Конвенція передбачає два типи звернень до Суду: міждержавні заяви (заява однієї держави-учасниці про порушення прав людини іншою державою-учасницею Конвенції) та індивідуальні заяви, які можуть подаватися будь-якою особою, групами осіб (якщо порушення їхніх прав допущені на підставі ідентичних фактів), юридичними особами або неурядовими організаціями, які вважають, що їхні права чи свободи, гарантовані Конвенцією, було порушено державою. На практиці більшість заяв про порушення, які надходять до Суду, є індивідуальними. Ви можете звернутися до Суду, якщо вважаєте, що Ви особисто і безпосередньо постраждали від порушення Ваших прав чи свобод однією з держав, яка зобов’язалась дотримуватися Конвенції. При цьому немає значення, чи було порушено лише одне Ваше право чи кілька прав або свобод, які гарантуються Конвенцією та протоколами до неї. Звертатися до Суду можуть як громадяни України, так і особи без громадянства або іноземці, як повнолітні, так і неповнолітні особи, дієздатні, так і недієздатні особи. Важливо лише, щоб особа була постраждалою (жертвою) від порушенняправ чи свобод, гарантованих Конвенцією, вчиненого однією або кількома державами-учасницями. Ви можете вважати себе постраждалим, якщо на момент звернення до Суду безпосередньо зазнали негативних наслідків порушення Ваших прав. Наприклад, якщо суд касаційної інстанції порушив розумні строки розгляду Вашої скарги і через це Ви тривалий час не можете реалізувати своє право на судовий розгляд. Ви можете вважати себе жертвою, навіть якщо безпосередньо не зіштовхнулися з порушенням Ваших прав особисто, але зазнали негативних наслідків, зокрема, через порушення прав близької Вам людини. Наприклад, жертвою слід вважати дружину померлого потерпілого, який зазнав жорстокого поводження з боку працівників правоохоронних органів. Крім того, в окремих випадках Європейський суд з прав людини визнавав особу жертвою, якщо певне гарантоване Конвенцією право порушувалося законом, який лише потенційно міг бути застосований до особи, але ще не був застосований або про таке застосування особі не могло бути достеменно відомо (наприклад, законом, який передбачав кримінальну відповідальність за гомосексуалізм, або законом, який дозволяв таємне стеження за особою без відповідних гарантій). 5. Чи потрібно мати представника? Звернутися до Європейського суду з прав людини Ви можете особисто або через свого представника, який діє від Вашого імені. Вашим представником може бути будь-яка особа, незалежно від того, чи є вона юристом. Однак обов’язкової вимоги про участь представника під час підготовки заяви та звернення до Суду немає. Якщо заяву від Вашого імені подає представник, важливо надати довіреність, яка уповноважує представника Ваші інтереси в Суді. Така довіреність є частиною офіційного бланку формуляру заяви і підписується заявником із зазначенням дати підписання. Звичайно, готуючи свою заяву, Ви можете звертатися за допомогою до юриста, який роз’яснить Вам положення Конвенції, допоможе визначити, чи буде Ваше звернення прийнятним і оцінить Ваші шанси на успіх; може надати допомогу в заповненні формуляра заяви. Дуже важливо додати копії відповідних документів на підтвердження обставин, на які Ви посилаєтеся (копії рішень судів тощо). Може виникнути необхідність навести положення українського законодавства в контексті обставин Вашої справи. Звісно краще і легше це зробити з допомогою юриста. Однак якщо Ви не маєте достатньо коштів, щоб оплатити послуги юриста, то скористайтеся можливостями безкоштовної правової допомоги, які існують в Україні, або заповніть заяву самостійно. Ваша заява після одержання Судом буде перевірена на дотримання Вами правил та строків звернення, зареєстрована і її копія буде переслана Уряду України для отримання пояснень щодо Вашої справи. Після надходження відповіді Уряду, Суд направить її копію Вам для ознайомлення і на цьому етапі запропонує визначитися із представником для подальшого спілкування із Судом та викладу правових аргументів щодо позиції Уряду у Вашій справі. Ви маєте обрати собі адвоката, який відповідає вимогам, що ставляться до осіб, які можуть бути представниками у Європейському суді з прав людини. Так, представником у Суді може бути особа, яка володіє однією з офіційних мов Суду (французькою або англійською) і має право на зайняття адвокатською діяльністю на території однієї з держав-учасниць Конвенції. У виняткових випадках представником може бути будь-яка інша особа, кандидатуру якої погоджено з президентом палати. Трапляються ситуації, коли заявник є малозабезпеченим і не може повністю або частково оплатити послуги адвоката. Якщо Ви не маєте коштів, щоб оплатити представництво адвокатом Ваших інтересів під час розгляду справи, Ви можете просити Суд забезпечити Вам правову допомогу. Для цього потрібно звернутися з відповідним клопотанням про надання правової допомоги, до якого необхідно додати заповнену форму декларації, вказавши у ній розмір свого доходу та наявність майнових активів, а також фінансових зобов’язань (наприклад, щодо утримання дітей тощо). Така декларація має бути засвідчена відповідним національним органом (податковою інспекцією). Правова допомога (грант) може надаватися не лише для сплати гонорарів за представництво, а може також охоплювати дорожні витрати, прожитковий мінімум та інші необхідні витрати, яких зазнають заявник або призначений представник. Навіть якщо Ви програєте справу, Ви не зобов’язані спачувати кошти за надану Вам правову допомогу. У деяких випадках Суд може дозволити Вашу участь у процесі без представника. Зокрема, якщо Ви здатні самостійно представляти свої інтереси та володієте офіційною мовою Суду, то президент палати може дозволити Вам самостійно представляти власні інтереси, не залучаючи адвоката. 6.Як правильно оформити звернення? Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, російською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви. Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини. На англомовній версії сайту Суду також можна знайти Практичну інструкцію щодо подання заяви у відповідності зі ст. 34 Конвенції, яку також потрібно враховувати при підготовці звернення. З українським перекладом тексту інструкції можна ознайомитися тут. Готуючи звернення, потрібно: 1. вказати інформацію про сторін – Вас як заявника (прізвище, ім‘я, по-батькові, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу), такі ж дані про Вашого представника (за його наявності), а також назвати державу-відповідача; 2. стисло викласти факти про порушення. Кожну подію потрібно описувати у хронологічній послідовності, вказуючи точні дати. Якщо Ваша скарга стосується кількох питань, слід написати про кожне з них окремо; 3. зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права. Потрібно також пояснити, чому саме Ви вважаєте, що викладені Вами факти слід вважати порушенням Конвенції; 4. стисло викласти інформацію про дотримання умов прийнятності. Потрібно зазначити чи використали Ви усі доступні національні засоби правового захисту. Слід назвати всі засоби, якими Ви скористалися в Україні для захисту Ваших прав чи свобод; викласти поробиці використаних Вами процедур. Ви повинні вказати, чи існують будь-які інші засоби захисту, до яких Ви не вдалися, і які б надали Вам можливість переглянути справу. Якщо такий засіб існує, Ви повинні його вказати (наприклад, назвати судову чи іншу інстанцію, куди б міг бути направлений позов) і пояснити, чому Ви його не використали. Тобто, надана інформація повинна свідчити про вичерпність національних засобів захисту або про те, що використання інших засобів не дасть ефективного результату. Також потрібно вказати чи дотримано 6-місячний термін для звернення до суду. Докладніше про умови прийнятності див. у питанні „Які заяви є неприйнятними?”. 5. зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ. Тут Ви повинні вказати, чи подавали Ви будь-коли скарги, які є предметом Вашої заяви, до будь-яких інших міжнародних інстанцій, що займаються розслідуваннями або урегулюванням подібних питань. Якщо так, то Ви повинні вказати усі подробиці, включаючи назву органу, до якого подавалися скарги, дати і деталі усіх процедур, які мали місце, а також подробиці ухвалених рішень. Ви також повинні надати копії відповідних рішень та інших документів. 6. вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти. Зокрема, у заяві потрібно навести список супровідних документів у хронологічному порядку. Це офіційні рішення у Вашій справі із зазначенням дати ухвалення кожного з них та інстанції, яка його ухвалила, стислий виклад суті рішень. Слід пам’ятати, що офіційними рішеннями у Вашій справі не обов’язково можуть бути лише судові рішення, це можуть бути й рішення інших органів влади та посадових осіб. 7. підписати заяву та зазначити дату її підписання. Якщо заяву від Вашого імені подає представник, повноваження якого підтверджуються довіреністю, він повинен поставити на ній свій підпис. Подаючи індивідуальну заяву, потрібно додати усі документи, які Ви навели у переліку супровідних документів. Це мають бути повні і розбірливі копії документів. Оригінали додавати не потрібно. Якщо від Вашого імені заяву подає представник, безпосередньо у тексті формуляру Вам потрібно буде засвідчити своїм підписом довіреність, яка підтверджуватиме повноваження представника представляти Ваші інтереси у Суді. Також у формулярі заяви потрібно вказати особу, з якою ведеться листування. Суд може листуватися лише з однією особою. Якщо заявників декілька і вони не призначили представника, один з них має бути вказаний як особа, з якою листуватиметься Секретаріат. Перед відправленням заяви слід послідовно пронумерувати кожну сторінку. Пам’ятайте, що зшивати, склеювати чи в інший спосіб скріплювати сторінки заяви і документів не можна. Зауважте: за звернення до Європейського суду з прав людини жоден податок, мито чи збір сплачувати не потрібно. 7. Як одержати тимчасовий захист? Суд не зволікає з розглядом справ, але звичайно вирішення справи вимагає певного часу. У деяких ситуаціях у період від звернення особи до Суду до розгляду справи по суті можуть мати місце певні порушення Конвенції, які завдадуть непоправної шкоди чи значних збитків заявнику. Щоб не допустити такі наслідки, Суд за клопотанням заявника, іншої заінтересованої особи або з власної ініціативи може вживати тимчасові заходи. Тимчасові заходи можуть полягати у встановлені заборони державі-відповідачу вчиняти певні дії або у зупиненні їх вчинення. Такі заходи встановлюються тимчасово до вирішення Судом справи по суті. Для прикладу тимчасові заходи вживаються у випадках загрози депортації або екстрадиції заявника у третю державу, зокрема, якщо він може зазнати там нелюдського поводження, тортур чи покарання, яке суперечить Конвенції. Наприклад, клопотання про заборону екстрадиції може подати особа, яка підозрюється у вчиненні злочину на території держави, де за його вчинення передбачено покарання у вигляді смертної кари, або високою є ймовірність тортур. Ви можете звернутися до Суду з клопотанням про застосування тимчасових заходів як до подання заповненого формуляра заяви, так і викласти відповідне клопотання у самому тексті заяви. Текст клопотання може бути викладено однією з офіційних мов держав-учасниць Конвенції, зокрема й українською або російською мовами. Для пришвидшення доцільно надіслати це клопотання із заголовком „Rule 39 - Urgent/Article 39 – Urgent/Стаття 39- Терміново” факсом за номером + 33 (0)3 88 41 39 00 або електронною поштою (зі сканованим паперовим варіантом у додатку). Суд дуже швидко реагує на таке звернення, розглядаючи його у той же день, за умови, що воно було надіслане у робочий день до 16 год. 30 хв. за місцевим часом. Якщо клопотання надійшло після зазначеного часу, воно буде розглянуте наступного робочого дня. Клопотання обов'язково мають супроводжуватися всіма необхідними допоміжними документами, серед яких, зокрема, мають бути рішення відповідних національних судів, органів чи інших суб'єктів, а також інші матеріали, які розглядаються як такі, що обґрунтовують твердження заявника. У разі, коли справа вже перебуває на розгляді Суду, у клопотанні має бути зазначений номер відповідної заяви. Коли йдеться про екстрадицію чи депортацію, клопотання має містити інформацію про очікувану дату і час такого заходу, адресу заявника чи місце його ув'язнення та офіційний номер його справи. Питання про застосування тимчасових заходів вирішується палатою або у термінових випадках президентом палати. Рішення про застосування тимчасових заходів надсилається державі-відповідачу, а також Комітету міністрів Ради Європи, який контролюватиме його виконання. Наприклад, якщо Суд прийме рішення про тимчасову заборону екстрадиції, держава зобов’язана буде відмовитися від вчинення таких дій до набрання рішенням Суду по суті справи статусу остаточного. 8. Як захистити особисті дані, звертаючись до Суду? За загальним правилом, інформація про розгляд справи в Європейському суді з прав людини перебуває у вільному доступі. Згідно з цим принципом, доступ до публічних слухань, матеріалів справ (крім тих матеріалів, що стосуються переговорів щодо дружнього врегулювання) та рішень, ухвалених Судом, є відкритим для громадськості. Однак трапляються випадки, коли з певних причин особа не бажає оприлюднення свого імені, або не хоче, щоб слухання справи проводилося публічно. Йдеться, наприклад, про випадки, коли справа стосується інтересів малолітньої чи неповнолітньої особи, особа-заявник хвора на якусь невиліковну хворобу (СНІД), є представником сексуальних меншин тощо і оприлюднення конкретних відомостей у її справі може спричинити дискомфорт у подальшому житті. Якщо з певних причин Ви не бажаєте оприлюднення свого імені (прізвища, імені, по-батькові), чи хочете, щоб слухання справи не проводилося публічно, або обмежити доступ громадськості до матеріалів Вашої справи, Ви можете одночасно із поданням формуляра або якнайшвидше після цього звернутися з відповідною заявою до Суду, обґрунтувавши причини, з яких Ви просите захистити особисті дані. Суд в таких випадках замінить ім’я заявника у всій відкритій документації на літерне позначення; або не буде планувати публічне слухання Вашої справи, або обмежить доступ громадськості до усіх чи окремих матеріалів справи (крім остаточного судового рішення, яке є доступним для кожного) тощо. 9.Яка процедура розгляду Судом справи по суті? Якщо заяву попередньо було визнано прийнятною, Суд повідомляє державу-відповідача про подання заяви і просить надати позицію Уряду щодо викладених у заяві обставин. Під час розгляду справи Суд ухвалює рішення щодо прийнятності заяви, а також щодо суті справи. Ці питання можуть вирішуватися в окремих процесуальних документах або одному рішенні. Якщо Суд ухвалив рішення про прийнятність заяви, він може вимагати надати додаткові докази, які стосуються вимог сторін. Наприклад, Суд може просити заявника обґрунтувати вимоги щодо „справедливої сатисфакції”. Під час розгляду справи Суд може з власної ініціативи, або за клопотанням однією чи обох сторін, ініціювати процедуру ухвалення «пілотного рішення». Це можливо,якщо викладені у заяві факти підтверджують існування структурних або системних проблем чи інших дисфункції, які призводять чи можуть призвести до подібних звернень. Перед тим, як ініціювати таку процедуру суд спочатку просить сторін висловити свої думки щодо того, чи справді звернення є результатом існування системних проблем та чи доцільно проводити процедуру «пілотного рішення». Будь-яке звернення, щодо якого застосовується процедура «пілотного рішення» є приорітетним та розглядається першочергово. За необхідності, до вжиття Урядом належних заходів для виконання пілотного рішення, Суд може тимчасово відкласти розгляд усіх аналогічних скарг. У разі ухвалення пілотогого рішення Суд належним чином повідомляє заявників про відкладення розгляду скарг у зв’язку з цим, а також про прогрес у виконанні відповідного рішення. У разі невиконання Урядом пілотного рішення, Суд відновлює розгляд усіх відкладених звернень. На завершення етапу комунікації (обміну Урядом і заявником аргументами) Суд може запропонувати сторонам досягти дружнього врегулювання (примирення) і попросити кожну зі сторін подати Суду свої пропозиції щодо шляхів такого врегулювання. Переговори про дружнє врегулювання ведуться за посередництвом секретаря Суду. За допомогою дружнього врегулювання можна швидко досягнути своєї мети. Уряд держави-відповідача зазвичай погоджується на примирення, якщо у подібних справах Суд уже констатував порушення Конвенції. Процедура примирення є конфіденційною, тому навіть якщо врегулювати спір мирно не вдалося і справа розглядається у судовому засіданні, жодна сторона не може використовувати як доказ вини опонента подання ним пропозиції щодо примирення. Якщо сторони досягли дружнього врегулювання, провадження у справі припиняється і справа вилучається з Реєстру Суду. У таких випадках заявнику варто все обміркувати та порадитися з адвокатом, щоб забезпечити виконання Урядом взятих зобов’язань. Слід зауважити, що не завжди Суд приймає дружнє врегулювання. Суд може визнати навіть погоджені сторонами умови примирення такими, що не відповідають ступеню порушення права, і продовжити процес. Якщо сторонам не вдалося досягти примирення і заявник відмовляється прийняти запропоновані Урядом умови мирової угоди, останній може звернутися до Суду з клопотанням (односторонньою декларацією) з проханням вилучити заяву з Реєстру Суду. Суд задовільнить таке клопотання, навіть не зважаючи на вимогу заявника продовжити розгляд звернення, якщо Уряд публічно визнає порушення Конвенції та пропонує надати адекватну компенсацію і/або, за необхідності, вжити виправних заходів. У тих нечастих випадках, коли приймається рішення провести публічне (відкрите) слухання, судовий розгляд відбувається у приміщенні Суду у Страсбурзі за участю представників сторін. За бажанням заявник може бути особисто присутнім на слуханні його справи або може діяти через представника. Засідання проводяться однією з офіційних мов Суду (англійською або французькою). Слухання у справі за загальним правилом проводять публічно, якщо лише Суд не ухвалить інше рішення. Кожен, хто бажає, може потрапити на публічне слухання, прийшовши до приміщення Суду і пред’явивши документ, що посвідчує особу. Під час слухання проводиться відеозйомка, яка у той же день транслюється на веб-порталі Суду (починаючи з 14 годин 30 хвилин за місцевим часом). Під час усного слухання заслуховуються представники кожної сторони. Порядок виступів визначається окремо у кожному конкретному випадку. Якщо під час засідання одночасно вирішується питання щодо прийнятності та відбувається розгляд справи по суті, то першим виступає представник відповідача, після чого представник заявника висловлює свою думку щодо його доводів. Якщо ж засідання присвячено лише розгляду справи по суті, то спочатку заслуховується представник заявника. Тривалість виступів сторін зазвичай не повинна перевищувати тридцяти хвилин, тому у виступі потрібно максимально стисло викласти свої основні доводи та точно відповісти на запитання, які виникли у Суду щодо справи. Після загальних виступів, сторонам надається право на висловлення заперечень і коментарів. У разі публічного слухання справи рішення у справі оголошується не відразу після його закінчення, а через якийсь час (декілька тижнів). Приймається рішення шляхом голосування, у якому беруть участь усі судді, які розглядали справу. При цьому рішення не обов’язково має бути одностайним, кожен суддя, який брав участь у розгляді може висловити свою думку, яка може не збігатися з думкою інших суддів. Рішення ухвалюється більшістю голосів, а окремі думки суддів додаються до нього.
Усі рішення Суду складаються англійською або французькою мовою, а інколи й обома мовами. Ухвалене рішення надсилається сторонам у справі, а також заноситься до бази даних «HUDOC», яка функціонує на порталі Суду в Інтернеті. Тексти у базі доступні і англійською, і французькою мовами. 10. Яким може бути рішення Суду по суті справи? За результатами розгляду справи по суті Суд може: 1. встановити відсутність порушення державою-відповідачем порушення Конвенції та протоколів до неї; 2. визнати порушення державою-відповідачем положень Конвенції і (або) протоколів до неї. При цьому Суд може визнати порушення Ваших прав лише частково (тобто щодо частини фактів, на які Ви скаржилися, а інші визнати такими, які не є порушенням Конвенції). Якщо ухваленим рішенням визнається порушення державою положень Конвенції, Суд одночасно вирішує питання щодо присудження заявнику компенсації матеріальної та/або моральної шкоди у формі справедливої сатисфакції (грошової компенсації) та судових витрат з урахуванням наданих заявником доказів таких витрат. Зазвичай вимоги щодо компенсації висуваються заявником безпосередньо у формулярі заяви, а якщо цього не було зроблено – в окремому спеціальному документі, який потрібно подати не пізніше ніж через два місяці після ухвалення Судом рішення про прийнятність справи. Однак слід мати на увазі, що якщо Ви не виявили бажання отримати компенсацію за порушення Ваших прав, Суд не буде вживати відповідних заходів. Зазвичай про присудження на користь заявника справедливої сатисфакції констатується безпосередньо у судовому рішенні, ухваленому по суті справи, рідше – в окремому рішенні після детального спеціального розгляду цього питання. У практиці Суду часто трапляються випадки, коли Суд констатує, що сам факт визнання ним порушення державою Конвенції є справедливою сатисфакцією, і не присуджує її у грошовій формі. У разі ухвалення пілотного рішення Суд визначає які саме заходи повинен вжити Уряд на національному рівні для виправлення ситуації. При цьому, Суд може визначити строк, протягом якого відповідні заходи маються бути вжиті. При ухваленні пілотного рішення Суд може відкласти питання про призначення особі виплати компенсації в цілому або в частині до вжиття Урядом конкретних заходів загального та індивідуального характеру. З рішення Суду може випливати обов’язок держави-відповідача вжити також індивідуальні заходи на користь заявника (наприклад, припинити порушення, повернути попереднє юридичне становище, вжити інших заходів щодо усунення негативних наслідків) або загальні заходи з метою попередження можливих аналогічних порушень у майбутньому (наприклад, внести зміни до національного законодавства). Якщо Вам не зрозуміле судове рішення, Ви можете протягом року з дня його ухвалення звернутися до Суду з проханням про тлумачення. Якщо ж Ви виявили у рішенні якісь технічні, арифметичні або інші помилки, Ви можете звернутися до Суду з проханням їх виправити. У тих випадках, коли Вам стануть відомі нові обставини щодо справи, які не були відомі ні Вам, ні Суду на момент ухвалення рішення, але могли б вплинути на вирішення справи, Ви можете звернутися до Суду з клопотанням про перегляд рішення. Однак зробити це можна лише протягом шести місяців з дня, коли Ви дізналися про ці обставини. 11. Чи можна оскаржити рішення Суду? Деякі рішення Суду є остаточними та не підлягають оскарженню. Зокрема, це ухвали про неприйнятність заяви; рішення Великої палати Суду. Оскарженню підлягають лише рішення, ухвалені палатою. Найчастіше рішення Суду переглядається, якщо є кілька окремих думок суддів палати, які не погодилися з рішенням більшості. Одразу після ухвалення рішення, палата надсилає його сторонам із роз’ясненням права на оскарження. Кожна сторона у разі незгоди з рішенням палати може оскаржити його протягом трьох місяців до Великої палати. Для цього потрібно подати письмове клопотання щодо передання справи до Великої палати. У клопотанні слід зазначити важливе питання, що стосується тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї, або важливе питання загального значення, яке, на Вашу думку, вимагає розгляду Великою палатою. За результатами розгляду клопотання Суд може: 1. відхилити клопотання (в такому разі рішення палати стає остаточним та не може бути оскаржене); 2. задовольнити клопотання і провести перегляд справи у Великій палаті. Рішення Великої палати є остаточним, не підлягає оскарженню та має бути виконан гідно з Конвенцією, кожна держава-учасниця визнає юрисдикцію Суду і зобов’язується виконувати його остаточні рішення у справах, у яких вона є стороною. Тож після того, як рішення стало остаточним, Суд надсилає його сторонам. З набуттям рішенням Суду, у якому було визнано порушення Україною Ваших прав, статусу остаточного Ви набуваєте статусу стягувача і можете вимагати виконання рішення. Порядок виконання рішень Суду в Україні визначається Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”. Виконання рішення Суду може полягати у трьох аспектах: виплаті відшкодування (за умови, що його було присуджено або воно було визначено у рішенні Суду стосовно дружнього врегулювання), вжитті додаткових заходів індивідуального характеру з метою відновлення порушених прав, а також заходів загального характеру, спрямованих на попередження випадків аналогічних порушень у майбутньому. 1. Виплата відшкодування (присудженої заявнику суми справедливої сатисфакції, судових витрат або визначеної у рішенні Суду стосовно дружнього врегулювання суми грошової виплати). Протягом трьох днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття рішенням статусу остаточного, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини надсилає до державної виконавчої служби текст судового рішення українською мовою (за яким не пізніше наступних трьох днів повинно бути відкрите виконавче провадження) та повідомити Вас про необхідність звернутися до державної виконавчої служби із заявою про виплату відшкодування. Для того, щоб отримати компенсацію, Вам потрібно подати до державної виконавчої служби письмову заяву, у якій вказати реквізити Вашого банківського рахунку для перерахування коштів. Якщо Ви не маєте банківського рахунку, Ви можете просити перерахувати Вам кошти на депозитний рахунок державної виконавчої служби. Виплата відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття рішенням Суду статусу остаточного. У разі порушення цього строку на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до рішення Суду. Сума відшкодування сплачується за рахунок Державного бюджету України. Сума в євро, визначена Судом, сплачується у гривнях за курсом Національного банку України на час її виплати. У разі смерті особи-стягувача отримати відшкодування можуть його спадкоємці. Для цього потрібно подати документи, які засвідчують право на спадщину. 2. Вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, спрямованих на відновлення порушених прав особи. Ці заходи насамперед полягають у відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); або це можуть бути заходи, передбачені в рішенні Суду про дружнє врегулювання. Відновлення попереднього стану здійснюється, зокрема, через повторний розгляд справи адміністративним органом чи посадовою особою або національним судом. Наприклад, визнання Судом порушення Україною Конвенції може бути підставою для перегляду справи Верховним Судом України. Протягом трьох днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття рішенням статусу остаточного, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини повинен повідомити Вас про право подати заяву про перегляд Верховним Судом України судового рішення, яке було ухвалене національним судом, та роз’яснити Вам, як це зробити, або право ініціювати перегляд справи у відповідному адміністративному органі. 3. Вжиття заходів загального характеру щодо уникнення подібних порушень у майбутньому. Заходи загального характеру вживаються з метою забезпечення додержання державою положень Конвенції, порушення яких встановлене рішенням Суду, забезпечення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді. Заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в Рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема шляхом внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування; внесення змін до адміністративної практики; забезпечення юридичної експертизи законопроектів; забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Суду суддів, прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи тощо. 12. Хто контролює виконання рішень Суду? Контроль за належним виконанням рішень Суду здійснює Комітет міністрів Ради Європи. Одразу після набуття рішенням статусу остаточного його надсилають до Комітету міністрів, який включає питання стосовно цього рішення до розгляду. Засідання Комітету міністрів проводяться раз на два місяці.
Міністерство юстиції України
