Головна » 2015»Грудень»9 » Порядок звернення до Європейського суду з прав людини!
12:53
Порядок звернення до Європейського суду з прав людини!
1. Коли можна звернутися до Європейського суду з прав людини? Конституція України гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ч. 4 ст. 55). Однією з найефективніших міжнародних судових установ є Європейський суд з прав людини, багато хто знає про цю установу, але коли і як можна звернутися до Європейського суду з прав людини, – відомо далеко не всім. Недостатність інформації часто приводить до того, що ми переоцінюємо можливості цього суду, помилково вважаючи, що подати скаргу до нього можна у будь-якому випадку, коли ми вважаємо, що наші права порушено. Звернутися до Європейського суду з прав людини (далі – Суд) можна за таких умов: 1. Ви маєте намір оскаржити поведінку держави (в особі її органів), яка порушила Ваше право чи свободу або не забезпечила їх захисту; 2. йдеться про порушення права чи свободи, що гарантується Європейською конвенцією з прав людини; 3. Ви вичерпали усі доступні Вам ефективні національні засоби юридичного захисту, 4. Ви не пропустили строку звернення до Суду; 5. Ваша справа ще не розглядалася Судом (крім випадків, якщо з’явилися нові факти у справі), а також не була подана на розгляд іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, ж з’явилисянові факти у справі. 2. Що саме може бути оскаржено до Суду? У Європейському суді з прав людини (далі – Суд) можна оскаржити лише поведінку (рішення, дії, бездіяльність) держави в особі її органів, установ, організацій, посадових осіб чи інших владних суб’єктів. Європейський суд з прав людини до поведінки держави прирівнює і діяльність органів місцевого самоврядування. Ви можете оскаржити рішення, дії або бездіяльність держави в особі як одного, так і кількох вказаних суб’єктів). До уваги! Європейський суд з прав людини розглядає заяви щодо порушень лише тих прав та свобод, що гарантовані Європейською конвенцією про захист прав людини. Відповідачем у Суді завжди є уряд держави, проти якої подається заява. Україну як відповідача у Європейському суді з прав людини представляє Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини. 3. Що таке Європейська конвенція про захист прав людини і які права та свободи вона гарантує? Європейський суд з прав людини розглядає лише скарги щодо порушень прав та свобод, гарантованих Європейською конвенцією про захист прав людини (повна назва – Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод). Конвенція була схвалена у 1950 р. Комітетом міністрів Ради Європи, а у 1953 р., після того як її ратифікували вісім держав, Конвенція набрала чинності. Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 р., а набрала чинності Конвенція для України з 11 вересня 1997 р. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод складається з преамбули та 59 статей. Крім того, основний текст Конвенції доповнюють протоколи, які поступово розширюють перелік прав та свобод або вносять зміни до Конвенції. Конвенції особлива тим, що вона забезпечує права і основоположні свободи на національному рівні та гарантує дієву та ефективну систему їх захисту на наднаціональному (міжнародному) рівні. Приєднавшись до Конвенції наша держава зробила її положення частиною національного законодавства і взяла на себе зобов’язання гарантувати та захищати передбачені Конвенцією права і свободи. Якщо ж Ви вважаєте, що Україна порушила свої зобов’язання, Ви маєте право після вичерпання національних засобів юридичного захисту оскаржити такі дії або бездіяльність до міжнародної судової установи – Європейського суду з прав людини, який здійснює контроль за виконанням Україною взятих за Конвенцією зобов’язань. Конвенція та протоколи до неї гарантують такі права і свободи: право на життя (стаття 2 Конвенції) – передбачає захист кожної людини від умисного право на свободу та особисту недоторканність (стаття 5 Конвенції) ; право на справедливий суд (стаття 6 Конвенції); право не бути притягненим до суду або покараним двічі у справі про кримінальне правопорушення (стаття 4 Протоколу №7 до Конвенції); право на оскарження у справі про кримінальне правопорушення (стаття 2 Протоколу №7 до Конвенції) ; право на відшкодування у разі судової помилки у справі про кримінальне правопорушення (стаття 3 Протоколу №7 до Конвенції); право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції); право на шлюб та рівноправність кожного з подружжя (стаття 12 Конвенції, стаття 5 Протоколу №7 до Конвенції) ; право на свободу думки, совісті і віросповідання (стаття 9 Конвенції); право на свободу вираження поглядів (стаття 10 Конвенції); право на свободу зібрань та об’єднань (стаття 11 Конвенції); право на ефективний засіб юридичного захисту (стаття 13 Конвенції); право на захист власності (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції); право на освіту (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції); право на вільні вибори (стаття 3 Першого протоколу до Конвенції); свободу пересування (стаття 2 Протоколу №4 до Конвенції). Також, Конвенція та протоколи до неї забороняють: катування і нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання (стаття 3 Конвенції; застосування покарання без закону (стаття 7 Конвенції); використання рабства і примусової праці (стаття 4 Конвенції) ; дискримінацію особи (стаття 14 Конвенції, Протокол №12 до Конвенції) ; застосування ув‘язнення за борг (стаття 1 Протоколу №4 до Конвенції); вислання громадян (стаття 3 Протоколу №4 до Конвенції; колективне вислання іноземців (стаття 4 Протоколу №4). смертну кару або страту (Протокол №6 до Конвенції, який стосується скасування смертної кари). При зверненні до Суду важливо пам’ятати, що до його компетенції відноситься розгляд та вирішення справ щодо порушень прав і свобод, що сталися або тривали після набрання чинності Конвенцією чи відповідним протоколом для держави-учасниці. Таким чином, Ви можете звертатися до Суду з оскарженням лише тих порушень державою Україна прав та свобод, гарантованих Конвенцією, які відбулися після 11 вересня 1997 р. (дати набрання чинності Конвенцією для України) або дати набрання чинності для України відповідним протоколом 4. Який строк звернення до Суду? Звернутися до Європейського суду з прав людини можна протягом шести місяців з дня ухвалення остаточного рішення національного суду, яке не підлягає оскарженню. Тобто, зазвичай перебіг строку розпочинається з наступного дня після ухвалення рішення відповідним вищим спеціалізованим судом за наслідками касаційного перегляду Вашої справи. А якщо рішення у Вашій справі не може бути оскаржене у касаційному порядку, – з дня ухвалення рішення судом останньої інстанції. Якщо Ви не були присутні під час проголошення остаточного судового рішення чи не знали про його ухвалення, або не мали можливості з ним ознайомитися одразу після його проголошення, то перебіг шестимісячного строку починається з моменту, коли Вам або Вашому представнику фактично стало відомо про це рішення або Ви чи Ваш представник отримали можливість ознайомитись з ним. Наприклад, якщо суд через складність справи відклав складання рішення у повному обсязі на певний строк, то рішення стає остаточним з дня, коли у Вас з‘явилася реальна можливість ознайомитися з ним у повному обсязі. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, у разі відсутності національних засобів юридичного захисту шестимісячний строк починається з дати події, яка є предметом оскарження. Проте у справах, в яких особа спочатку використала національний засіб юридичного захисту і лише пізніше дізналася або мала би дізнатись про обставини, за яких цей засіб був неефективним, шестимісячний строк може обчислюватись з часу, коли особа дізналася або мала би дізнатися про такі обставини. 5. Хто може звернутися до Суду? До Європейського суду з прав людини може звернутися кожен, хто вважає, що державою було порушено його права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та/або протоколами до неї. Звертатися до Суду можуть як громадяни України, так і особи без громадянства або іноземці, як повнолітні, так і неповнолітні особи, дієздатні, так і недієздатні особи. Важливо лише, щоб особа була постраждалою (жертвою) від порушенняправ чи свобод, гарантованих Конвенцією, вчиненого однією або кількома державами-учасницями. Ви можете вважати себе постраждалим, якщо на момент звернення до Суду безпосередньо зазнали негативних наслідків порушення Ваших прав. Наприклад, якщо суд касаційної інстанції порушив розумні строки розгляду Вашої скарги і через це Ви тривалий час не можете реалізувати своє право на судовий розгляд. Ви можете вважати себе жертвою, навіть якщо безпосередньо не зіштовхнулися з порушенням Ваших прав особисто, але зазнали негативних наслідків, зокрема, через порушення прав близької Вам людини. Наприклад, жертвою слід вважати дружину померлого потерпілого, який зазнав жорстокого поводження з боку працівників правоохоронних органів. Крім того, в окремих випадках Європейський суд з прав людини визнавав особу жертвою, якщо певне гарантоване Конвенцією право порушувалося законом, який лише потенційно міг бути застосований до особи, але ще не був застосований або про таке застосування особі не могло бути достеменно відомо (наприклад, законом, який передбачав кримінальну відповідальність за гомосексуалізм, або законом, який дозволяв таємне стеження за особою без відповідних гарантій). 6. Як правильно оформити звернення? Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, російською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви. Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини. На англомовній версії сайту Суду, можна знайти Практичну інструкцію щодо подання заяви у відповідності зі ст. 34 Конвенції, яку також потрібно враховувати при підготовці звернення. З українським перекладом тексту інструкції можна ознайомитися тут. Готуючи звернення, потрібно: 1. вказати інформацію про сторін – Вас як заявника (прізвище, ім‘я, по-батькові, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу), такі ж дані про Вашого представника (за його наявності), а також назвати державу-відповідача; 2. стисло викласти факти про порушення. Кожну подію потрібно описувати у хронологічній послідовності, вказуючи точні дати. Якщо Ваша скарга стосується кількох питань, слід написати про кожне з них окремо; 3. зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права. Потрібно також пояснити, чому саме Ви вважаєте, що викладені Вами факти слід вважати порушенням Конвенції; 4. стисло викласти інформацію про дотримання умов прийнятності. Потрібно зазначити чи використали Ви усі доступні національні засоби правового захисту. Слід назвати всі засоби, якими Ви скористалися в Україні для захисту Ваших прав чи свобод; викласти поробиці використаних Вами процедур. Ви повинні вказати, чи існують будь-які інші засоби захисту, до яких Ви не вдалися, і які б надали Вам можливість переглянути справу. Якщо такий засіб існує, Ви повинні його вказати (наприклад, назвати судову чи іншу інстанцію, куди б міг бути направлений позов) і пояснити, чому Ви його не використали. Тобто, надана інформація повинна свідчити про вичерпність національних засобів захисту або про те, що використання інших засобів не дасть ефективного результату. Також потрібно вказати чи дотримано 6-місячний термін для звернення до суду. Докладніше про умови прийнятності див. у питанні „Які заяви є неприйнятними?”. 5. зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ. Тут Ви повинні вказати, чи подавали Ви будь-коли скарги, які є предметом Вашої заяви, до будь-яких інших міжнародних інстанцій, що займаються розслідуваннями або урегулюванням подібних питань. Якщо так, то Ви повинні вказати усі подробиці, включаючи назву органу, до якого подавалися скарги, дати і деталі усіх процедур, які мали місце, а також подробиці ухвалених рішень. Ви також повинні надати копії відповідних рішень та інших документів. 6. вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти. Зокрема, у заяві потрібно навести список супровідних документів у хронологічному порядку. Це офіційні рішення у Вашій справі із зазначенням дати ухвалення кожного з них та інстанції, яка його ухвалила, стислий виклад суті рішень. Слід пам’ятати, що офіційними рішеннями у Вашій справі не обов’язково можуть бути лише судові рішення, це можуть бути й рішення інших органів влади та посадових осіб. 7. підписати заяву та зазначити дату її підписання. Якщо заяву від Вашого імені подає представник, повноваження якого підтверджуються довіреністю, він повинен поставити на ній свій підпис. Зверніть увагу! за звернення до Європейського суду з прав людини жоден податок, мито чи збір сплачувати не потрібно.
Міністерство юстиції України
