Близько половини населення України потерпали від насильства в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% зазнавали насильства у дитячому віці. Жінки частіше стикаються з насильством в сім’ї у дорослому віці, а чоловіки – у дитячому, згідно з результатами нового соціологічного опитування щодо насильства в українських сім’ях. Здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, протидія та запобігання будь-яким його проявам, надання правової допомоги особам, які потерпають від насильства в сім’ї мають законну підтримку на рівні держави. Так, Законом України “Про попередження насильства в сім’ї” визначено органи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, їхні повноваження та відповідальність осіб, які вчинили насильство в сім’ї. Крім цього, розпорядженням Кабміну від 01.12.2010 року № 2154-р затверджено План заходів з проведення Національної Кампанії “Стоп насильству” на період до 2015 року, у відповідності до якого необхідно проводити інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на протидію усім формам насильства та інформувати широкі верстви населення про правові основи запобігання та протидії насильства в сім’ї та про види допомоги особам, які потерпають від такого роду посягань. Про випадки насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення необхідно повідомляти правоохоронні органи, а саме: службу дільничних інспекторів – у випадку вчинення насильства дорослими над дітьми та у випадку прояву насильства особою до 18-ти років – до кримінальної міліції у справах дітей. Вказані органи виявляють причини і умови, що сприяють проявам насильства в сім’ї, ведуть профілактичний облік осіб, схильних до таких проявів насильства, проводять виховно-попереджувальну та профілактичну роботу, виносять захисні приписи та офіційні попередження членам сім’ї, які вручають під розписку. Захисний припис може бути винесений і прокурором. Цим приписом забороняється чинити певні дії по відношенню до жертви насильства – це заборона будь-якої форми спілкування з нею, отримання про неї будь-якої інформації тощо. Постраждалих осіб від проявів насильства в сім’ї на деякий час розміщують в спеціалізованих установах – кризових центрах та центрах медико-соціальної реабілітації, де їм надають медико-санітарну, психологічну, соціальну та правову допомогу. Особи, які вчинили насильство в сім’ї, несуть адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.