Відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок, регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження виникають з моменту здійснення державної реєстрації таких прав. Тобто, якщо договір оренди землі припинено після 01 січня 2013 року, припинення права оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі прав. При цьому для внесення вперше відомостей про право оренди земельних ділянок до Державного реєстру прав за іншим суб’єктом орендних відносин, має передувати державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки за попереднім суб’єктом правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Для проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки заявник подає:
● заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права);
● документ, що посвідчує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – 120 грн.
● документ про сплату адміністративного збору – 73,08 грн.
● документ, що підтверджує припинення права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється у разі:
● закінчення строку, на який його було укладено;
● викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
● поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
● смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
● ліквідації юридичної особи-орендаря;
● відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
● набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;
● припинення дії договору. Укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
Враховуючи наведене, при здійсненні державної реєстрації припинення права
оренди земельної ділянки, важливою є саме підстава припинення договору оренди землі.

Г.Я.Сирко, начальник відділу державної реєстрації
речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби
Кам’янка-Бузького РУЮ